Наближається друга річниця, відколи наші славні Герої Небесної Сотні назавжди покинули свої земні домівки і відійшли до неба. 16 січня минув рік від початку найзапекліших боїв за Донецький аеропорт, який міцніші за бетон Кіборги обороняли довгі 242 дні . Тисячі наших Захисників віддали свої життя, щоб їхнім і нашим дітям жилось краще. Хто допоможе втілитись цим світлим мріям, окроплених кров’ю?
А якими є наші мрії? Чого ми хочемо? Які новини ми хочемо читати? Яким життям хочемо жити?
Три дні тому я прочитала в стрічці новин на Фейсбук пост про одного канадського атлета, який, будучи хворим на рак, проявив неймовірну силу духу, аби з протезом замість однієї ноги в закривавлених шортах бігти понад 40 км на день і в такий спосіб привернути увагу громадськості та допомогти іншим онкохворим. Це наштовхнуло мене на думку створити цей проект. Тільки на цьому Марафоні ми будемо збирати не по одному долару, а зберемо “капітал” зовсім іншого гатунку.
Далеко не кожен з нас сьогодні воює на фронті, живучи в холодних окопах. Також більшість з нас має міцне здоров’я і не повинен бігти кілька тисяч кілометрів Марафону, страждаючи від ран. Але ми можемо зробити свій внесок в інший спосіб, який може мати не меншу вагу, аніж вчинки наших Героїв.
Ми, люди тилу, можемо почати жити сповненим сенсу життям. Ми можемо розбудити свої “сплячі” ресурси і таланти. Ми можемо не впадати у відчай в складних ситуаціх, а шукати 50 способів вирішення проблеми. Ми можемо навчитись краще організовувати себе і свій час і краще проявляти творчі здібності. Ми також можемо жити з набагато більшою віддачею і бадьорістю – і надихати на це інших.
Вдивляючись в портрети загиблих Героїв, я щоразу запитую себе, якою є ціна того, що я зараз живу? А разом з тим я задаю собі питання: “Що я маю робити такого, щоб віддячити за те, що мені “дивом пощастило” кілька разів вижити в тих буремних подіях Майдану?” Ціна відданих життів є безмежною, тому плата за це теж має бути достойною. І тут є одна цікава річ. Я чітко протягом 2-х років після Майдану відчуваю, що “все возздається встократ”. Якщо ти прикладаєш зусилля, щоб жити за законами Творця Світу – то отримуєш такий внутрішній мир і силу, які ні за які гроші не купиш. Це справді безцінний скарб. Дійсно, віддаючи, ми отримуємо.
Кожна людина своїми вчинками впливає на хід історії. В той чи інший спосіб ми маємо вплив на наше оточення, а відтак, і на світ. В кожного з нас є величезні нерозкриті резерви і ми можемо набагато більше, ніж собі уявляємо. Ми зможемо скористатись цими резервами, якщо кожен день будемо йти в правильному напрямку і не брати в голову, що всепропало. Бо “всепропало” спрацьовує за принципом пророцтва, що збувається само собою. В що ми віримо – те ми й маємо.
Цей Марафон – це 30 днів особистої трансформації, який допоможе кожному учаснику, який виконає всі завдання, віднайти “ключ” до своїх багатющих внутрішніх резервів. А відтак продовжувати далі трансформуватись, йдучи по життю своєю дорогою. Оскільки ідея виникла в мене кілька днів тому, я не готувала цей проект завчасно. Але в мене є бажання поділитись з вами дуже корисною, на мій погляд, інформацією і досвідом. До 2-ї річниці трагічних подій на Майдані залишився місяць і я хочу прожити його з більшою віддачею і стати більш ефективною – в пам’ять наших славних Захисників. Щоб їхні ( і наші також ) мрії швидше здійснились.
Якщо Ви хочете то ж – долучайтесь! І запрошуйте своїх друзів :).
Щиро Ваша,
Алла Мосієвич, ініціаторка Марафону і авторка проекту “Країна Щастя” .
